спати —
(перебувати в стані сну) відпочивати, почивати, спочивати, відсиплятися, (легким сном) дрімати, коняти, діал. кімати (сильно, з хропінням) хропіти// давати хропака, (мало спати) спати на одне вухо, (сидячи) клювати носом, (спокійно) спати сном праведника.
Словник синонімів Полюги
спати —
спа́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
спати —
(перебувати у стані чуткого, сторожкого сну) спати на одне вухо; (сидячи дрімати) клювати носом; ловити окунів (окуні) [носом]; носом рибу вудити; (спати з хропінням) давати (задавати і т. ін.
Словник фразеологічних синонімів
спати —
о. перебувати в обіймах Морфея, ф. давати хропака; (не міцно) дрімати, куняти; с. спати без задніх ніг <�як мертвий, сном праведника>; (із сл. іти) на боковеньку; (в труні) спочивати, покоїтися; (- душу) не виявляти життя; (з ким) ділити ложе; (з...
Словник синонімів Караванського
спати —
[спатие] спл'у, спиш, спиемо, спиете, спл'ат'; нак. спи, сп'іт'
Орфоепічний словник української мови
спати —
сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1》 Перебувати у стані сну. || Мати нормальний сон. || із запереч. част. не. Страждати безсонням; мати неміцний сон. || перен. Бути безлюдним, затихлим. || перен. Бути у стані повного спокою, нерухомості. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спати —
СПА́ТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (І. Котляревський); Чую я – всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (М.
Словник української мови у 20 томах
спати —
спа́ти: ◊ піти́ спа́ти евф. до померти (ср, ст): Купа своїх хлопів пішла спати. І ще не знати, який нам кінець (Лисяк)|| = зламатися ◊ спа́ти як заби́тий дуже міцно спати (м, ср, ст): Хто знає, який він мав сон?...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
спати —
Аж тоді висплюся, як мені руки на вхрест зложать. По смерти. Умерлим складають руки не вхрест. Я не маю часу тепер спати, бо робота жде, а по смерти висплюся до волі. Ознака великої працьовитости. Але я виспався на всі боки. Виспався до волі.
Приповідки або українсько-народня філософія
спати —
син. вухо давити, давити масу, друшляти, кемарити, кімати, масувати, сидіти на спині.
Словник жарґонної лексики української мови
спати —
ла́ври не даю́ть спа́ти (спо́ко́ю, поко́ю і т.ін.) кому і без додатка, жарт. 1. Хтось дуже пишається своєю славою, досягнутими успіхами. В навчанні виявляв великі успіхи і радів, коли його хвалили. Зі шкільної парти лаври не давали спати (З журналу).
Фразеологічний словник української мови
спати —
ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти.
Словник синонімів української мови
спати —
СПА́ТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Котл., І, 1952, 156); Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Мирний, І, 1954, 79); Сплю.
Словник української мови в 11 томах
спати —
Спати, сплю, спиш гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Мет. 85. Спати, — аж пахне! Славян. у. или: спати, — аж гілля гне. Лебед. у. Сильно хочется спать.
Словник української мови Грінченка