спати
Аж тоді висплюся, як мені руки на вхрест зложать.
По смерти. Умерлим складають руки не вхрест. Я не маю часу тепер спати, бо робота жде, а по смерти висплюся до волі. Ознака великої працьовитости.
Але я виспався на всі боки.
Виспався до волі.
Де впав, там заснув.
Зморений сном не вибирав догідного місця до спання.
Не всі сплять, що храплять.
Значіння, як і сказано.
Ні я в спані, ні в роботі, тільки все в якімсь клопоті.
Нарікання чоловіка, якого морить журба та безсонність.
Пішов у сиру землю спати.
Умер.
Поки біда спить, поти не кричить.
Значіння, як і сказано.
Проспав свою долю.
Про лінивого, що проспав добру нагоду. Проспав щастя.
Спить і гадки не має.
Спить і байдуже йому за все.
Спи, щоб і не встав.
Прокляття, щоб умер.
Спить, як по купелі.
Про глибокий покріпляючий сон. По купелі краще спиться.
Сяка така напасть, а вже спати не дасть.
Хочби й мала журба, а відбирає сон.
Хоч спить, як на славу, а не заробить і на страву.
Про лінюха, що спить і на харч не годен собі заробити.
Хто спить, той їсти не просить.
Хто спить, той голоду не відчуває.
Щоб ти виспався на другий бік.
Прокляття, щоб помер у сні.
' Як си постелеш, так ся й виспиш.
Як робитимеш, таку й користь дістанеш.
Не спиться — хліб сниться.
Голодному тяжко спати.
Сни не сни, а шапку здойми.
Пану завжди мусиш годити.
Спить, хоч з гармати стріляй.
Дуже міцно спить.
Спиш, спиш, а спочивати ніколи.
Приповідка лінивого.
Так м’ягко спати, наче теща постелила.
Тяжко живеться.
Хто спить весною, той плаче зимою.
Хто ліпиться працювати весною, коли треба орати і сіяти, той голодує взимку.
Як лягаєш спати — подумай, як устати.
Коли щось робиш, то думай наперед про наслідки.
Як не надолужив на спанні, то на взуванні.
Про того, хто довго спить, а потім все робить похапцем.
Як спиться, то не сниться.
Хто міцно спить, той не бачить сновидінь.
Значення в інших словниках
- спати — (перебувати в стані сну) відпочивати, почивати, спочивати, відсиплятися, (легким сном) дрімати, коняти, діал. кімати (сильно, з хропінням) хропіти// давати хропака, (мало спати) спати на одне вухо, (сидячи) клювати носом, (спокійно) спати сном праведника. Словник синонімів Полюги
- спати — спа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спати — (перебувати у стані чуткого, сторожкого сну) спати на одне вухо; (сидячи дрімати) клювати носом; ловити окунів (окуні) [носом]; носом рибу вудити; (спати з хропінням) давати (задавати і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
- спати — о. перебувати в обіймах Морфея, ф. давати хропака; (не міцно) дрімати, куняти; с. спати без задніх ніг <�як мертвий, сном праведника>; (із сл. іти) на боковеньку; (в труні) спочивати, покоїтися; (- душу) не виявляти життя; (з ким) ділити ложе; (з... Словник синонімів Караванського
- спати — I заснути, валятися, вилежувати, вилежуватися, дрімати, задрімати, здрімнути, зорювати (спати під зорями), люленьки (дит.), люленьки-люлі (т.с. Словник синонімів Вусика
- спати — [спатие] спл'у, спиш, спиемо, спиете, спл'ат'; нак. спи, сп'іт' Орфоепічний словник української мови
- спати — сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1》 Перебувати у стані сну. || Мати нормальний сон. || із запереч. част. не. Страждати безсонням; мати неміцний сон. || перен. Бути безлюдним, затихлим. || перен. Бути у стані повного спокою, нерухомості. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спати — СПА́ТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (І. Котляревський); Чую я – всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (М. Словник української мови у 20 томах
- спати — спа́ти: ◊ піти́ спа́ти евф. до померти (ср, ст): Купа своїх хлопів пішла спати. І ще не знати, який нам кінець (Лисяк)|| = зламатися ◊ спа́ти як заби́тий дуже міцно спати (м, ср, ст): Хто знає, який він мав сон?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- спати — син. вухо давити, давити масу, друшляти, кемарити, кімати, масувати, сидіти на спині. Словник жарґонної лексики української мови
- спати — ла́ври не даю́ть спа́ти (спо́ко́ю, поко́ю і т.ін.) кому і без додатка, жарт. 1. Хтось дуже пишається своєю славою, досягнутими успіхами. В навчанні виявляв великі успіхи і радів, коли його хвалили. Зі шкільної парти лаври не давали спати (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- спати — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти. Словник синонімів української мови
- спати — Спа́ти, сплю, спиш, спить, сплять; сплячи́; спи, спім, спіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спати — СПА́ТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Котл., І, 1952, 156); Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Мирний, І, 1954, 79); Сплю. Словник української мови в 11 томах
- спати — Спати, сплю, спиш гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Мет. 85. Спати, — аж пахне! Славян. у. или: спати, — аж гілля гне. Лебед. у. Сильно хочется спать. Словник української мови Грінченка