спати
СПА́ТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок.
1. Перебувати у стані сну.
Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (Котл., І, 1952, 156);
Чую я — всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Мирний, І, 1954, 79);
Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (Коцюб., II, 1955, 252);
Шура, здригаючись, спала тривожним сном, спала й не спала, снила і марила наяву (Гончар, III, 1959, 191);
На високому стовбурі старого в’яза в лелечім гнізді сплять лелеки (Довж., І, 1958, 85);
*Образно. Ще сонце спить, пташки мовчать (Шевч., І, 1963, 304);
Золоті і сніжно-білі квіти латаття спали з розкритими зіницями (Донч., Секрет, 1947,78);
За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена (Збан., Сеспель, 1961, 100);
*У порівн. Лежить вона, неначе спить, хороша й свіжа, як квітка (Вовчок, І, 1955, 83);
// Мати нормальний сон.
Вже і тепер нерви у мене заспокоїлись, сплю (Коцюб., III, 1956, 325);
// із запереч. част. не. Страждати безсонням; мати неміцний сон.
[Xимка:] Завдав [панич] мені загадку таку, що я не спала й не їла, аж на лиці змарніла.. (Мирний, V, 1955, 221);
[Олімпіада Іванівна:] Журиться [Люба], блідне, не спить по ночах (Л. Укр., II, 1951, 39);
// перен. Бути безлюдним, затихлим.
Спало в тьмі село, коли З дзвіниці дзвони загули (Фр., X, 1954, 307);
Було пізно. Місто спало, натруджене буденними справами (Чаб., Балкан. весна, 1960, 246);
Маєток спав. Німо. Покої, комори, сараї — змежили очі (Головко, І, 1957, 67);
// перен. Бути у стані повного спокою, нерухомості.
З нетерплячкою вдивлялися вони у темряву, та нічого не бачили й не чули. Річка спала (Коцюб., І, 1955, 349);
Тихо. Вечір. Спить тайга (Довж., І, 1958, 112);
Половіють колоски пшениці, Жито спить, як в озері вода (Мас., Сорок.., 1957, 20);
Я до моря вийшов рано — море спить (Павл., Бистрина, 1959, 87);
// перен. Лежати мертвим; бути похованим де-небудь; покоїтися.
Під калиною дівчина Спала, не вставала: Утомилось молодеє, Навіки спочило… (Шевч., II, 1963, 12);
Ягнятко більше не озвалось… На світі нажилось, награлось… Затихло… спить… (Гл., Вибр., 1951, 61);
— Хай мирно сплять собі мерці; Нам — піклуватися живими! (Граб., І, 1959, 160);
Вмер мій батько. І брата не стало. Сплять вони під хрестом край села… (Сос. , І, 1957, 244).
Кла́сти спа́ти див. кла́сти;
Кла́стися спа́ти див. кла́стися.
◊ Вале́том спа́ти див. вале́т;
Ла́ври не даю́ть спа́ти див. лавр;
Спа́ти без за́дніх ніг; Спа́ти без па́м’яті; Спа́ти важки́м сном; Спа́ти як ка́мінь (як ме́ртвий) — спати міцно, находившись, натомившись і т. ін.
— Спить [Павлик] без задніх ніг. Наковзається за цілий день — ледве додому чапає (Стельмах, II, 1962, 399);
— Я повертався з роботи.. потомлений і голодний.. Лягав долі і спав без пам’яті (Ю. Янов., II, 1958, 65);
Чоловік спить як камінь (Стеф., І, 1949, 223);
[Річард:] Я сам про себе забував не раз: вдень працював, вночі, як мертвий, спав (Л. Укр., III, 1952, 11);
Спа́ти ві́чним (гробови́м і т. ін.) сном — бути мертвим.
Як зійде сонце правди та згоди, Я тоді вічним сном буду спати (Л. Укр., І, 1951, 65);
Спа́ти і в (у́ві) сні ба́чити див. сон¹;
Спа́ти мов (як, на́че і т. ін.) заби́тий (уби́тий) див. заби́тий, уби́тий; Спа́ти сном пра́ведника (пра́ведників) див. пра́ведник;
Спа́ти сном пра́ведних (пра́ведним сном) див. пра́ведний;
Спа́ти, як пі́сля ма́ку (ма́ківки) див. мак, ма́ківка.
2. перен. Бути бездіяльним, пасивним, млявим.
В’язала [безнадійність] силу й перечила добуватися кращої долі… Не дивно, що серед такого становища люди ниділи, спали (Мирний, IV, 1955, 326);
— Камкою годуйте [худобу]! Січіть, здобрюйте і годуйте. А то спите тут, не вишукуєте [кормів] (Гончар, Тронка, 1963, 7);
// Не виявлятися, не проявляти себе (про почуття, здібності і т. ін.).
Сумління спить… Весь повний гніву розум Силкується даремне розбудить (Дн. Чайка, Тв., 1960, 271);
Спить сила, думка у тобі дріма (Дор., Тобі, народе.., 1959, 76).
◊ Се́рце спить (спа́ло) чиє, у кого — хтось залишається (залишався) байдужим.
Вона молилась більше з обов’язку, її думка притому мовчала, її серце спало (Л. Укр., III, 1952, 648).
3. розм. Бути в статевих зносинах з ким-небудь.
Обходила [Олена] Ганну Тетерівну аж два місяці за те, що та ніби хизувалася серед жінок городньої бригади своїми чарами і нахвалялася, що як захоче, так напустить їх навіть на Оксена і поробить таке, що він сам прийде до неї спати в комору (Тют., Вир, 1964, 108).
Значення в інших словниках
- спати — (перебувати в стані сну) відпочивати, почивати, спочивати, відсиплятися, (легким сном) дрімати, коняти, діал. кімати (сильно, з хропінням) хропіти// давати хропака, (мало спати) спати на одне вухо, (сидячи) клювати носом, (спокійно) спати сном праведника. Словник синонімів Полюги
- спати — спа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спати — (перебувати у стані чуткого, сторожкого сну) спати на одне вухо; (сидячи дрімати) клювати носом; ловити окунів (окуні) [носом]; носом рибу вудити; (спати з хропінням) давати (задавати і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
- спати — о. перебувати в обіймах Морфея, ф. давати хропака; (не міцно) дрімати, куняти; с. спати без задніх ніг <�як мертвий, сном праведника>; (із сл. іти) на боковеньку; (в труні) спочивати, покоїтися; (- душу) не виявляти життя; (з ким) ділити ложе; (з... Словник синонімів Караванського
- спати — I заснути, валятися, вилежувати, вилежуватися, дрімати, задрімати, здрімнути, зорювати (спати під зорями), люленьки (дит.), люленьки-люлі (т.с. Словник синонімів Вусика
- спати — [спатие] спл'у, спиш, спиемо, спиете, спл'ат'; нак. спи, сп'іт' Орфоепічний словник української мови
- спати — сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1》 Перебувати у стані сну. || Мати нормальний сон. || із запереч. част. не. Страждати безсонням; мати неміцний сон. || перен. Бути безлюдним, затихлим. || перен. Бути у стані повного спокою, нерухомості. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спати — СПА́ТИ, сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1. Перебувати у стані сну. Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали (І. Котляревський); Чую я – всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере (Панас Мирний); Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу (М. Словник української мови у 20 томах
- спати — спа́ти: ◊ піти́ спа́ти евф. до померти (ср, ст): Купа своїх хлопів пішла спати. І ще не знати, який нам кінець (Лисяк)|| = зламатися ◊ спа́ти як заби́тий дуже міцно спати (м, ср, ст): Хто знає, який він мав сон?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- спати — Аж тоді висплюся, як мені руки на вхрест зложать. По смерти. Умерлим складають руки не вхрест. Я не маю часу тепер спати, бо робота жде, а по смерти висплюся до волі. Ознака великої працьовитости. Але я виспався на всі боки. Виспався до волі. Приповідки або українсько-народня філософія
- спати — син. вухо давити, давити масу, друшляти, кемарити, кімати, масувати, сидіти на спині. Словник жарґонної лексики української мови
- спати — ла́ври не даю́ть спа́ти (спо́ко́ю, поко́ю і т.ін.) кому і без додатка, жарт. 1. Хтось дуже пишається своєю славою, досягнутими успіхами. В навчанні виявляв великі успіхи і радів, коли його хвалили. Зі шкільної парти лаври не давали спати (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- спати — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти. Словник синонімів української мови
- спати — Спа́ти, сплю, спиш, спить, сплять; сплячи́; спи, спім, спіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спати — Спати, сплю, спиш гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Мет. 85. Спати, — аж пахне! Славян. у. или: спати, — аж гілля гне. Лебед. у. Сильно хочется спать. Словник української мови Грінченка