тупий

Тупий серп гірш гострого руку ріже.

Скритна і підступна людина може наробити більше лиха, ніж та, яка все говорить відкрито.

Значення в інших словниках

1. тупий — тупи́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тупий — Не гострий; (- морду) тупоносий, тупорилий, плаский; (- бороду) не клинцюватий; (хто) нерозумний, дурнуватий, нетямущий, некмітливий, <�розумово> обмежений, дубоголовий, туполобий; (до чого) нездібний, нездатний; (погляд) бездумний; (біль) терпкий; (звук) глухий; тупенький, тупуватий.  Словник синонімів Караванського
3. тупий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
4. тупий — ТУПИ́Й, а́, е́. 1. Який погано ріже, коле; ненагострений, недостатньо нагострений; протилежне гострий. Такий тупий ніж, що й киселю не ріже (прислів'я); Карпо ледве володав руками, морщив носа, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа (І.  Словник української мови у 20 томах
5. тупий — -а, -е. 1》 Який погано ріже, коле; не нагострений, недостатньо нагострений; прот. гострий. 2》 Який не звужується або мало звужується, заокруглений на кінці. Тупий кут мат. — кут, більший 90°, більший від прямого. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тупий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. тупий — ТУПИ́Й, а́, е́. 1. Який погано ріже, коле; ненагострений, недостатньо нагострений; протилежне гострий. Такий тупий ніж, що й киселю не ріже (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
8. тупий — Тупий, -а, -е 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.  Словник української мови Грінченка