язик
Вкусився за язик.
Зрозумів, що сказав те, чого не треба було говорити.
Довгий язик — короткий розум.
Дурень багато говорить.
Довгий язик у корови, та говорити не може.
З іронією про дурня.
Людям язиків не зав’яжеш.
Людей не примусиш мовчати.
На язиці мід, а під зиком лід.
Слова солодкі, але думки лихі.
Такий острий язик, як бритва.
Говорить дуже різко, сердито.
Язик до Києва заведе.
Язик до Києва поведе.
Розпитуючи людей, можна всюди добратися.
Язик на кінець світу заведе.
Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.
Язик не лопата: знає, що гірке, а що солодке.
Людина повинна знати, що можна казати, а що — ні.
Язик попівський, як день петрівський.
Піп любить довго говорити.
Язиком — ось я, а на ділі — свиня.
Сам себе хвалить, а поступає дуже погано.
Язиком сяк і так, а ділом ніяк.
Багато говорить, але нічого не робить.
Як на своєму язиці вдержиш, то на чужому не встоїш.
Сам можеш зберегти таємницю, але інших не примусиш мовчати.
Вкусися за язик, як тебе свербить.
Коли маєш сказати що не до ладу, то краще не говори нічого.
Гірше болить від язика, як від ножа рана велика.
Людська обмова більше докучить, як рана від ножа.
Дорога на кінці язика.
Коли не знаєш дороги, то питай, а люди справлять.
Забув язик у роті.
Не знає що й сказати.
Злі язики плетуть, хоч знають, що брешуть.
Лихі люди обмовляють інших, хоч знають, що неправду говорять.
Зловили за язик.
Нехотячи сказав правду.
Є то чеснота над чеснотами держати язик за зубами.
Правило соціальної чемности.
На язик є аж два замки, один зуби, а другий губи.
Чоловік не мусить все говорити.
Тихий язик твердить, що у мудрій голові сидить.
Мовчанка є ознакою мудрости.
У бика довгий язик, та говорити не годен.
Я багато знаю, та не можу сказати.
Хоч язик лепоче, та серце того не хоче.
Слова хоч і терпкі, та вони не з серця. Так лихо не відчуває, як говорить.
Хто здержує свій язик, того голова не болить.
Хто не говорить непотрібно, той і клопоту не має.
Язик без кости, але повний злости.
Про злісного чоловіка, що любить клясти.
Язик белькне та в кут, а за нього спину натовчуть.
Язик збреше тай сховається, а чоловіка укарають за брехню.
Язик кости не має, тому лож сплітає.
Люди так багато брешуть, що якби язик був з кости, то поломався б.
Язик зо стали не буває, але проте врубає.
Язиком мож більшу рану зробити, як ножем.
Приповідки або українсько-народня філософія