Словник церковно-обрядової термінології

Тройця

Тро́йця

див. Трійця

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. Тройця — Тро́йця іменник жіночого роду християнське свято  Орфографічний словник української мови
  2. тройця — ТРО́ЙЦЯ, і, ж. У християн – релігійне свято на честь трійці (у 1 знач.), яке святкують на 50-й день після великодня; зелені свята. Перед тройцею з нашого села йшли баби говіти в Київ (А. Тесленко); Незабаром ось тройця, дівчата хати клечатимуть, долівки труситимуть луговою травою (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. тройця — Християнське божество у трьох іпостасях: бог отець, бог син і святий дух  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. тройця — -і, ж. У християн – релігійне свято на честь Трійці (у 1 знач.), яке святкують на 50-й день після Великодня; зелені свята.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тройця — ТРО́ЙЦЯ, і, ж. У християн — релігійне свято на честь трійці (у 1 знач.), яке святкують на 50-й день після великодня; зелені свята. Перед тройцею з нашого села йшли баби говіти в Київ (Тесл.  Словник української мови в 11 томах
  6. тройця — Тро́йця, -ці ж. = Трійця 1. --------------- Трійця, тройця, -ці ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. Ном. № 4511, 4512. 2) Трисвѣщникъ. Шух. І. 270, 299 — 301, 310. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Сим.  Словник української мови Грінченка