Значення в інших словниках
-
устав —
уста́в 1 іменник чоловічого роду правила рідко уста́в 2 іменник чоловічого роду тип письма
Орфографічний словник української мови
-
устав —
див. СТАТУТ.
Словник синонімів Караванського
-
устав —
[устаў] -аву, м. (на) -ав'і, мн. -авие, -ав'іў
Орфоепічний словник української мови
-
устав —
УСТА́В¹, у, ч. 1. заст. Правила поведінки, розпорядок життя. В чужий монастир з своїм уставом не ходи (Номис); // Зведення правил діяльності чого-небудь (цеху, школи і т. ін.). Нас [ложкарів] раптом оцей цеховий устав підрізав (І.
Словник української мови у 20 томах
-
устав —
I -у, ч. 1》 заст. Правила поведінки, розпорядок життя. || Зведення правил діяльності чого-небудь (цеху, школи і т. ін.). 2》 рідко. Те саме, що статут 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
устав —
УСТА́В¹, у, ч. 1. заст. Правила поведінки, розпорядок життя. В чужий монастир з своїм уставом не ходи (Номис, 1864, № 9605); // Зведення правил діяльності чого-небудь (цеху, школи і т. ін.). Нас [ложкарів] раптом оцей цеховий устав підрізав (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
устав —
рос. устав 1. Важливий акт законодавства, який становив джерело права за княжої доби. Відомі устави Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха. 2. Сукупність правил богослужіння, зібраних у документі.
Eкономічна енциклопедія