Типікон

Типіко́н

Церковно-богослужбова книга, що містить виклад порядку проведення всіх богослужінь річного кола; Типік; Устав

Значення в інших словниках

1. типікон — типіко́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. типікон — ТИПІКО́Н, у, ч. Устав, церковно-богослужбова книга, що містить правила про порядок і спосіб проведення православних церковних служб. Грецьку назву “Типікон” можна перекласти як “книга зразків” (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах