типікон

ТИПІКО́Н, у, ч.

Устав, церковно-богослужбова книга, що містить правила про порядок і спосіб проведення православних церковних служб.

Грецьку назву “Типікон” можна перекласти як “книга зразків” (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. типікон — типіко́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. Типікон — Церковно-богослужбова книга, що містить виклад порядку проведення всіх богослужінь річного кола; Типік; Устав  Словник церковно-обрядової термінології