1. Словник української мови у 20 томах

типікон

ТИПІКО́Н, у, ч.

Устав, церковно-богослужбова книга, що містить правила про порядок і спосіб проведення православних церковних служб.

Грецьку назву “Типікон” можна перекласти як “книга зразків” (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типікон — типіко́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. Типікон — Церковно-богослужбова книга, що містить виклад порядку проведення всіх богослужінь річного кола; Типік; Устав Словник церковно-обрядової термінології