типікон

типіко́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Типікон — Церковно-богослужбова книга, що містить виклад порядку проведення всіх богослужінь річного кола; Типік; Устав Словник церковно-обрядової термінології
  2. типікон — ТИПІКО́Н, у, ч. Устав, церковно-богослужбова книга, що містить правила про порядок і спосіб проведення православних церковних служб. Грецьку назву “Типікон” можна перекласти як “книга зразків” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах