типікон
типіко́н
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Типікон — Церковно-богослужбова книга, що містить виклад порядку проведення всіх богослужінь річного кола; Типік; Устав Словник церковно-обрядової термінології
- типікон — ТИПІКО́Н, у, ч. Устав, церковно-богослужбова книга, що містить правила про порядок і спосіб проведення православних церковних служб. Грецьку назву “Типікон” можна перекласти як “книга зразків” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах