1. Те саме, що алилуарій1; 2. Приспів кондака акафиста
Словник церковно-обрядової термінології
Значення в інших словниках
алилуя —
алилу́я вигук незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
алилуя —
(алілуя, аллілуйя, євр. Галлелу-Яг — Слава Тобі, Боже!) урочистий величальний та прославний вигук і приспів юдейського та християнського богослужінь; увійшов у християнські відправи ще за апостольських часів; при зверненні до всіх іпостасей Св.
Універсальний словник-енциклопедія
алилуя —
співа́ти алілу́я кому, ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь. Підлабузники співали алілуя своєму начальнику (З усн. мови).
Фразеологічний словник української мови
алилуя —
Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя! Шевч. 367.
Словник української мови Грінченка