алилуя

(алілуя, аллілуйя, євр. Галлелу-Яг — Слава Тобі, Боже!)

урочистий величальний та прославний вигук і приспів юдейського та християнського богослужінь; увійшов у християнські відправи ще за апостольських часів; при зверненні до всіх іпостасей Св. Трійці звичайно повторюється тричі. У Православній Церкві проголошується з додаванням Слава Тобі, Господи!, в старообрядців третій вигук замінюється на Слава Тобі, Боже! (сугуба а.).

Значення в інших словниках

1. алилуя — алилу́я вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. алилуя — 1. Те саме, що алилуарій 1; 2. Приспів кондака акафиста  Словник церковно-обрядової термінології
3. алилуя — співа́ти алілу́я кому, ірон. Надмірно захвалювати кого-небудь. Підлабузники співали алілуя своєму начальнику (З усн. мови).  Фразеологічний словник української мови
4. алилуя — Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Те Deum! алилуя! Шевч. 367.  Словник української мови Грінченка