благословення

благослове́ння

див. благословіння

Значення в інших словниках

1. благословення — благослове́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. благословення — -я, с., заст. 1》 Дія за знач. благословляти, благословити 1), 2). 2》 Згода, дозвіл, схвалення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. благословення — БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, рідко БЛАГОСЛОВІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. благословля́ти, благослови́ти 1, 2. Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Диякон, а з ним усі ..  Словник української мови у 20 томах
4. благословення — Батькове й матірне благословення зо дна моря витягає. Благословення родичів додає дітям завзяття побороти усі перешкоди. Благослови, владико, дерти з бідного лико. Коли і церковні достойники мовчать, як народ кривдять.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. благословення — Благословенство, благословіння  Словник синонімів Вусика
6. благословення — ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев.  Словник синонімів української мови
7. благословення — Благослове́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. благословення — БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, я, с., заст. 1. Дія за знач. благословля́ти, благослови́ти 1, 2. Диякон, а з ним усі.. підходять під благословення до єпископа (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах