богослужіння

богослужі́ння

І богослуження, богослужба Церковно-обрядове дійство, до складу якого входять: читання й співання молитов, читання зі священно-богослужбових книг, священнодіяння, які виконують за усталеним порядком на чолі зі священнослужителем (архиєреєм або ієреєм); Літургія; відправа; заст. хирономія

Значення в інших словниках

1. богослужіння — богослужі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. богослужіння — [богослуж’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. богослужіння — -я, с. Виконання в церкві релігійних обрядів; церковна служба, відправа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. богослужіння — БОГОСЛУЖІ́ННЯ, я, с. Виконання в церкві релігійних обрядів; церковна служба, відправа. О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослужіння (О.  Словник української мови у 20 томах
5. богослужіння — ВІДПРА́ВА (церковна служба), БОГОСЛУЖІ́ННЯ, СЛУ́ЖБА (перев. із сл. Б ож а), БОГОСЛУ́ЖБА рідше, СЛУЖІ́ННЯ рідше; ЛІТА́НІЯ (урочиста); СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО рідше; ДІЯ́ННЯ (з читанням книги про життя та дії святих апостолів).  Словник синонімів української мови
6. богослужіння — БОГОСЛУЖІ́ННЯ, я, с. Виконання в церкві релігійних обрядів; церковна служба, відправа. О. Василь докінчив проповідь і правив далі богослужіння (Мак., Вибр., 1956, 326).  Словник української мови в 11 томах