Дора —
До́ра іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
дора —
-и, ж. Плоскодонний човен із широкою кормою, поширений на російській Півночі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
Дора —
гр.*; можливо, від doron — дар, дарунок; могло виникнути як скороч. варіант імен Дорофея, Федора і под. Доронька, Дорочка, Дорка, Дорця, Доруня, Доруненька, Дорунька, Доруся, Дорусенька, Доруська, Доря.
Власні імена людей. Словник-довідник
дора —
Дора, -ри ж. = паска. Шух. І. 106, 251.
Словник української мови Грінченка