Словник церковно-обрядової термінології

дора

до́ра

І розм. дара Те саме, що антидор

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. Дора — До́ра іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. дора — -и, ж. Плоскодонний човен із широкою кормою, поширений на російській Півночі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Дора — гр.*; можливо, від doron — дар, дарунок; могло виникнути як скороч. варіант імен Дорофея, Федора і под. Доронька, Дорочка, Дорка, Дорця, Доруня, Доруненька, Дорунька, Доруся, Дорусенька, Доруська, Доря.  Власні імена людей. Словник-довідник
  4. дора — Дора, -ри ж. = паска. Шух. І. 106, 251.  Словник української мови Грінченка