Особа, що навчає основ християнського віровчення, катехизує
Словник церковно-обрядової термінології
Значення в інших словниках
катехит —
Катехи́т: — викладач релігійних дисциплін [26;39;41] — вчитель релігії, так званий законовчитель, звичайно — піп [47;IV] — піп, учитель релігії в австрійській школі; [VI] — учитель релігії і школі; [VII]
Словник з творів Івана Франка
катехит —
катехи́т іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
катехит —
-а, ч., заст. Учитель закону Божого (законовчитель), перев. священик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
катехит —
Віровчитель
Словник чужослів Павло Штепа
катехит —
КАТЕХИ́Т, а, ч., рел.-церк. Особа, що навчає основ християнського віровчення, катехизує. Їмость саме задля Галі запросила катехита на храм (Л.
Словник української мови у 20 томах
катехит —
КАТЕХИ́Т, а, ч., заст. Учитель закону божого (законовчитель), звичайно священик. Коли о. катехит Торонський ввійшов до класу, там стояв такий гамір, що ніхто не помітив його появи (Кол., Терен.., 1959, 43).
Словник української мови в 11 томах