катехит
КАТЕХИ́Т, а, ч., рел.-церк.
Особа, що навчає основ християнського віровчення, катехизує.
Їмость саме задля Галі запросила катехита на храм (Л. Мартович);
Увесь цей історичний матеріал подавав нам катехит не у формі викладів, а принагідно як спомини із давніх часів (Б. Лепкий);
Коли о. катехит Торонський ввійшов до класу, там стояв такий гамір, що ніхто не помітив його появи (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)