ковчежець

ковчеже́ць

Те саме, що дароносиця

Значення в інших словниках

1. ковчежець — КОВЧЕ́ЖЕЦЬ, жця, ч. У християнстві – оздоблена посудина для перенесення потрібних для причащання предметів; дароносиця. Навалював [Золоторукий] на столик коло Ярославових ніг цілі гори золотих і срібних прикрас, посуду, іконок, хрестів, ковчежців (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах