Значення в інших словниках
-
панахидник —
панахи́дник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
панахидник —
ПАНАХИ́ДНИК, а, ч. Той, хто служить панахиду. * У порівн. Оце канючить, наче панахидники в проводи (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
панахидник —
Панахидник, -ка м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Словник української мови Грінченка