І заст.парохіянин Особа, що належить до певної парафії
Словник церковно-обрядової термінології
Значення в інших словниках
парафіянин —
парафія́нин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
парафіянин —
[параф'ійаниен] -на, м. (на) -нов'і/ -н'і, мн. -йание, -йан
Орфоепічний словник української мови
парафіянин —
-а, ч. Віруючий, що належить до якої-небудь церковної парафії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парафіянин —
ПАРАФІЯ́НИН, а, ч. Віруючий, що належить до якої-небудь церковної парафії. Коли парафіяни довідались, якого дістали пароха, то зачали відказувати (Л. Мартович); Самотню жінку, яка навіть хати своєї не має, парафіяни утримують багато років, харчують, одягають (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
парафіянин —
ПАРАФІЯ́НИН церк., ПРИХОЖА́НИН. Стара маленька церковця могла вмістити дуже мало народу, .. дев'ять десятих парафіян стояли надворі (Г. Хоткевич); Поводження прихожан, завжди таке суворе й витримане під час воскресної молитви, здивувало священика (С. Голованівський).
Словник синонімів української мови
парафіянин —
ПАРАФІЯ́НИН, а, ч. Віруючий, що належить до якої-небудь церковної парафії. Коли парафіяни довідались, якого дістали пароха, то зачали відказувати (Март., Тв., 1954, 234); Великі доходи церква одержувала [в XII ст.] також від численних поборів з парафіян (Іст. УРСР, І, 1953, 63).
Словник української мови в 11 томах