парафіянин
ПАРАФІЯ́НИН, а, ч. Віруючий, що належить до якої-небудь церковної парафії.
Коли парафіяни довідались, якого дістали пароха, то зачали відказувати (Март., Тв., 1954, 234);
Великі доходи церква одержувала [в XII ст.] також від численних поборів з парафіян (Іст. УРСР, І, 1953, 63).
Словник української мови (СУМ-11)