парафіяльний
ПАРАФІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до пара́фія.
Тепер він покаже Дум’якові, покаже цілій громаді, що значить парафіяльна власть у селі (Фр., VIII, 1952, 70);
Монастирі і владики не тільки визискували селян по монастирських маєтках, але й міщан і дрібне парафіяльне духовенство (Тулуб, Людолови, І, 1957, 131);
// Належний парафії, утримуваний на її кошти.
Моститься в вишничку хата для челяді. Колись тут була парафіяльна богадільня-шпиталь (Стельмах, І, 1962, 413).
Словник української мови (СУМ-11)