1. Словник української мови в 11 томах

парафіяльний

ПАРАФІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до пара́фія.

Тепер він покаже Дум’якові, покаже цілій громаді, що значить парафіяльна власть у селі (Фр., VIII, 1952, 70);

Монастирі і владики не тільки визискували селян по монастирських маєтках, але й міщан і дрібне парафіяльне духовенство (Тулуб, Людолови, І, 1957, 131);

// Належний парафії, утримуваний на її кошти.

Моститься в вишничку хата для челяді. Колись тут була парафіяльна богадільня-шпиталь (Стельмах, І, 1962, 413).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парафіяльний — парафія́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. парафіяльний — -а, -е. Прикм. до парафія. || Належний парафії, утримуваний її коштом. Парафіяльні школи — початкові школи при церковних парафіях у дореволюційній Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парафіяльний — ПАРАФІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до пара́фія. Тепер він покаже Дум'якові, покаже цілій громаді, що значить парафіяльна власть у селі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. парафіяльний — парафія́льний який належить парафії (м, ср, ст): 3 однієї біографії: “Вже з раннього дитинства цікавився релігійними питаннями – любив красти грушки з парафіяльного саду” (Лис Микита 196510) Лексикон львівський: поважно і на жарт