парафія

ПАРА́ФІЯ, ї, ж. Нижча церковно-адміністративна організація, що об’єднує віруючих, яких обслуговують церковнослужителі одного храму.

Піп прийняв з великою охотою в свою парафію нових людей (Н.-Лев., II, 1956, 221);

Вікентій знає всю непривабну зажерливість гутянського попа, осуджує його нововведення у парафії (Стельмах, І, 1962, 271);

// Місцевість, де живуть члени цієї організації.

Парафія була маленька, вбога, з народу прихід був дуже мізерний (Фр., VII, 1951, 15);

Чергова підвода повезла їх у чотири парафії нашої волості (Мик., II, 1957, 35);

// розм. Сукупність віруючих, об’єднаних такою організацією; парафіяни.

Отець Василь за півгодини.. встиг пожалітися на свою п’яну, ліниву і не дбаючу про церкву парафію (Коцюб., І, 1955, 314);

// перен. Коло людей, прибічників якого-небудь одного напрямку, погляду.

Ви [О. Кобилянська] бачите, що я д. Стефаника раз назавжди записала до Вашої буковинської парафії (Л. Укр., V, 1956, 295).

◊ Не з на́шої пара́фії хто — хто-небудь чимсь відрізняється від якоїсь групи людей.

Я чомусь відразу відчула, що це людина не з нашої парафії, як то кажуть (Вільде, Пов. і опов., 1949, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

парафія — Паро́хія, парафія: — церковний прихід [44-2] — найменша церковна адміністративна одиниця [XI] Словник з творів Івана Франка
парафія — (населення, яке належить до певної церкви) приход, паства. Словник синонімів Полюги
парафія — пара́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
парафія — г. парохія, приходство; (церковна) округа. Словник синонімів Караванського
парафія — І парохія 1. Найнижча церковно-адміністративна одиниця, що об'єднує вірних, якими опікується парафіяльний священик; 2. Сукупність вірних, об'єднаних такою організацією; церковна громада; 3. Місцевість, де живуть члени цієї організації Словник церковно-обрядової термінології
парафія — -ї, ж. Нижча церковно-адміністративна організація, що об'єднує віруючих, яких обслуговують церковнослужителі одного храму. || Місцевість, де живуть члени цієї організації. || розм. Сукупність віруючих, об'єднаних такою організацією; парафіяни. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
парафія — Церквогромада, братство, сестрицтво, див. прихід Словник чужослів Павло Штепа
парафія — ПАРА́ФІЯ, ї, ж. Нижча церковно-адміністративна організація з власною церквою і священиком, яка діє для обслуговування віруючих. Піп прийняв з великою охотою в свою парафію нових людей (І. Словник української мови у 20 томах
парафія — пара́фія (паро́хія) 1. церк. церковно-адміністративна одиниця, що об'єднує вірян, яких обслуговують церковні служителі одного храму; парафія (м, ср, ст): Визначніші українські родини, що належали до парохії св. Миколая близько 1600... Лексикон львівський: поважно і на жарт
парафія — У християнстві осн. територіально визначена адміністративна одиниця Церкви і спільноти віруючих; в Католицькій Церкві п. керує парафіяльний священик, призначений єпископом, допомагає йому вікарій. Універсальний словник-енциклопедія
парафія — не (з) на́шої пара́фії. Який відрізняється від якого-небудь кола людей світоглядом, переконаннями і т. ін. Я чомусь відразу відчула, що це людина не з нашої парафії, як ото кажуть (Ірина Вільде). Фразеологічний словник української мови
парафія — ПАРА́ФІЯ (церковно-адміністративна організація), ПРИХО́Д рідше; ПАСТОРА́Т (під керівництвом пастора). Він був священиком на багатій парафії (І. Словник синонімів української мови
парафія — Пара́фія, -фії, -фією; -ра́фії, -фій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
парафія — рос. парафия 1. Церковна громада — первинна (нижча) адміністративно-територіальна одиниця, юридична особа, що об'єднує віруючих. Керівний орган — церковна рада. 2. Переносно — юридичні, адміністративно-територіальні одиниці, організації — сфера впливу окремих осіб. Eкономічна енциклопедія