пресвітер —
Презви́тер, пресві́тер: — священик, у більшості християнських сект — виборний керівник релігійної громади [51]
Словник з творів Івана Франка
пресвітер —
пресві́тер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
пресвітер —
-а, ч. 1》 У православній і католицькій церквах – священик. 2》 У кальвіністів Англії, Нідерландів та деяких інших країн і в більшості християнських сект – виборний керівник релігійної громади.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пресвітер —
Священик, див. протопресвітер
Словник чужослів Павло Штепа
пресвітер —
ПРЕСВІ́ТЕР, а, ч. 1. У православній і католицькій церквах – священик. Як тільки з'явився князь у дверях, пресвітер Ларивон сотворив коротку молитву (П.
Словник української мови у 20 томах
пресвітер —
пресві́тер (від грец. πρεσβύτερος – старший, старійшина) 1. У католицькій і православній церквах священик. 2. Виборний керівник громади пресвітеріанської церкви.
Словник іншомовних слів Мельничука
пресвітер —
СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.
Словник синонімів української мови
пресвітер —
Пресві́тер, -тера; -тери, -рів або презбі́тер, -ра (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пресвітер —
ПРЕСВІ́ТЕР, а, ч. 1. У православній і католицькій церквах — священик. Як тільки з’явився князь у дверях, пресвітер Ларивон сотворив коротку молитву (Загреб., Диво, 1968, 698).
Словник української мови в 11 томах