розрішати

розріша́ти

Давати розрішення; відпускати гріхи під час Таїнства Сповіді; відпускати гріхи

Значення в інших словниках

1. розрішати — розріша́ти дієслово недоконаного виду відпускати гріхи; вирішувати якесь питання — розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. розрішати — -аю, -аєш, недок., розрішити, -шу, -шиш, док., перех. і без додатка., церк. Відпускати гріхи. || заст. Дозволяти вживання скоромного під час посту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розрішати — (гріх) розгрішувати, розгрішити, порозгрішувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. розрішати — РОЗРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., що і без дод. 1. церк. Відпускати гріхи. Пішов молиться добрий Гус. “Во ім'я Господа Христа, За нас розп'ятого на древі, І всіх апостолів святих, Петра і Павла особливе...  Словник української мови у 20 томах
5. розрішати — РОЗРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. і без додатка. 1. церк. Відпускати гріхи. Пішов молиться добрий Гус.  Словник української мови в 11 томах