Церковний слуга, який під час хресного походу несе хрест
Словник церковно-обрядової термінології
Значення в інших словниках
хрестоносець —
хрестоно́сець іменник чоловічого роду, істота іст.
Орфографічний словник української мови
хрестоносець —
див. християнин
Словник синонімів Вусика
хрестоносець —
ХРЕСТОНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. іст. Учасник хрестового походу (від знака хреста на його одязі). На початку ХІІІ ст. німецькі рицарі-хрестоносці захопили гирло Західної Двіни (з навч. літ.); Біженці прибували з руського города Дорогичина.
Словник української мови у 20 томах
хрестоносець —
-сця, ч. 1》 іст. Учасник хрестового походу (від знака хреста на його одязі). 2》 ент. Жук родини пластинчастовусих із чорним хрестоподібним малюнком на жовтих надкриллях.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрестоносець —
ХРЕСТОНО́СЕЦЬ, сця, ч. 1. іст. Учасник хрестового походу (від знака хреста на його одязі). На початку ХІІІ ст. німецькі рицарі-хрестоносці захопили гирло Західної Двіни (Іст. СРСР, І, 1957, 75); Біженці прибували з руського города Дорогичина.
Словник української мови в 11 томах