хрещеник —
[хреишчениек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
хрещеник —
ХРЕЩЕ́НИК, а, ч. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері; похресник. Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою.
Словник української мови у 20 томах
хрещеник —
і хрищеник, -а, ч. Хлопчик стосовно до своїх хрещених батька та матері.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрещеник —
ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко).
Словник синонімів української мови
хрещеник —
ХРЕЩЕ́НИК, а, ч. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері. Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Він сподівався, що хрещеникові добре буде від такої хрещеної матері (Мирний, І, 1949, 366)...
Словник української мови в 11 томах
хрещеник —
Хрещеник, -ка м. Крестникъ.
Словник української мови Грінченка