Словник церковно-обрядової термінології

ієромонах

ієромона́х

1. Звання, яке надають ієреєві, що прийняв чернече постриження; 2. Особа, яка отримала це звання

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. ієромонах — ієромона́х іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ієромонах — -а, ч., церк. Монах у сані священика.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ієромонах — Ієромона́х, -ха; -на́хи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ієромонах — ІЄРОМОНА́Х, а, ч., церк. Монах у сані священика. Патріотичні почуття, щире бажання допомогти Вітчизні повернули ієромонаха Йоаникія Галятовського до актуальних питань сучасного йому життя (Рад. літ-во, 2, 1963, 118).  Словник української мови в 11 томах