одинокий
одино́кий
1) самітний, самотній, одинокий; (безлюдный) безлюдний; (уединенный) відлюдний, самотинний
одинокая жизнь — самотнє життя, самітне життя, відлюдне життя, самотинне життя
одинокая сосна — самітна сосна, самотня сосна
2) сущ. самотній, самітний, одинокий, одинак, одинець
Російсько-український словник