прибегать
прибега́ть
I прибегать — несов., прибежать — сов.
(бегом достигать какого-л. места) прибігати, прибігти
II прибегать — несов., прибегнуть — сов.
удаватися, вдаватися
прибегнуть к решительным мерам — ужити рішучих заходів, удатися до крайніх заходів
Російсько-український словник