проход

прохо́д

1) см. проходить (действие) прохід, (неоконч. — еще) проходження

2) (место) прохід, хід, ходу

задний проход — анат. задній прохід, відхідник

здесь прохода нет — тут нема проходу, тут немає проходу

нет прохода (проходу) от кого-чего — разг. проходу нема від кого-чого, проходу немає від кого-чого, просвітку нема від кого-чого, просвітку немає від кого-чого