прямиком
прямико́м
нар.
1) прямо, навпростець, напрямки; (кратчайшим путем) разг. навпрошки
2) (без утайки) прямо, навпростець; (откровенно) щиро, відверто
Російсько-український словникпрямико́м
нар.
1) прямо, навпростець, напрямки; (кратчайшим путем) разг. навпрошки
2) (без утайки) прямо, навпростець; (откровенно) щиро, відверто
Російсько-український словник