радость
ра́дость
Радість, радощі; (удовольствие, наслаждение); то, утіха, втіха
доставлять радость кому — давати радість кому, приносити радість кому, радувати кого
на радостях — разг. на радощах, від радощів, з радощів
он вне себя от радости — він не тямить себе з радощів, він не не тямиться з радощів
от радости — від радості, з радості
с какой радости? — разг. з якої речі?; (зачем) навіщо?
с радостью — радо, залюбки
Російсько-український словник