алкан

(-а) ч.; жрм; зневажл. Те саме, що алкаш. У мене сусід — кінчений алкан (Запис 2001 р.). БСРЖ, 33.

Значення в інших словниках

1. алкан — АЛКА́Н див. алка́ни.  Словник української мови у 20 томах