1. Словник жарґонної лексики української мови

алкан

(-а) ч.; жрм; зневажл. Те саме, що алкаш. У мене сусід — кінчений алкан (Запис 2001 р.). БСРЖ, 33.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алкан — АЛКА́Н див. алка́ни. Словник української мови у 20 томах