амбал

(-а) ч.; крим., жрм. Фізично сильний, високого зросту чоловік. СЖЗ, 10; ФССГД, 23; ЯБМ, 1 30.

Значення в інших словниках

1. амбал — амба́л іменник чоловічого роду, істота прост.  Орфографічний словник української мови
2. амбал — -а, ч., розм. Здоровило.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. амбал — АМБА́Л, а, ч., прост. Людина високого зросту, міцної статури, значної фізичної сили. У підземних переходах якісь амбали двадцяти–тридцяти років з характерним похрипом пропонували публіці ілюстровані зарубіжні і вітчизняні посібники (Б.  Словник української мови у 20 томах