амбал
АМБА́Л, а, ч., прост.
Людина високого зросту, міцної статури, значної фізичної сили.
У підземних переходах якісь амбали двадцяти–тридцяти років з характерним похрипом пропонували публіці ілюстровані зарубіжні і вітчизняні посібники (Б. Олійник);
Та впорати амбала виявилося не так просто. Він поточився, але падати не поспішав, перейшов у контратаку, Олег ледь вийшов з-під удару (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)