антон

(-а) ч.

1. крим. Двірник. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 37.

2. крим., мол. Сторож. БСРЖ, 37; ПСУМС, 3; СЖЗ, 11; ЯБМ, 1, 32.

Значення в інших словниках

1. Антон — Анто́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови