баночка —
БА́НОЧКА, и, ж. Зменш. до ба́нка¹. Порох.. витяг звідти [з груби] недогарок шабашкової свічки, каламар з помадної баночки, перо (Мирний, II, 1954, 146); На підлогах замість килимів валялось сміття.., порожні баночки з-під крему для лиця (Мик., II, 1957, 407).
Словник української мови в 11 томах
баночка —
Баночка, -ки ж. 1) ум. отъ банка. 2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ велика банка = 10 гульд. Шух. I. 85.
Словник української мови Грінченка