баночка
БА́НОЧКА, и, ж. Зменш. до ба́нка¹.
Порох.. витяг звідти [з груби] недогарок шабашкової свічки, каламар з помадної баночки, перо (Мирний, II, 1954, 146);
На підлогах замість килимів валялось сміття.., порожні баночки з-під крему для лиця (Мик., II, 1957, 407).
Словник української мови (СУМ-11)