баночка

БА́НОЧКА, и, ж. Зменш. до ба́нка¹.

Порох.. витяг звідти [з груби] недогарок шабашкової свічки, каламар з помадної баночки, перо (Мирний, II, 1954, 146);

На підлогах замість килимів валялось сміття.., порожні баночки з-під крему для лиця (Мик., II, 1957, 407).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баночка — ба́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. баночка — -и, ж. Зменш. до банка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баночка — див. банка Словник синонімів Вусика
  4. баночка — Дивись ринський [IV] банка (21, 438), баночка (21, 438) – “банкнота”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  5. баночка — (-и) ж.; морськ. Табуретка. Балабін; БСРЖ, 50. Словник жарґонної лексики української мови
  6. баночка — Баночка, -ки ж. 1) ум. отъ банка. 2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ велика банка = 10 гульд. Шух. I. 85. Словник української мови Грінченка