Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
батрак —
батра́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
батрак —
-а, ч. Бідний селянин-наймит у поміщика або куркуля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
батрак —
Наймит, див. служанка, форналь
Словник чужослів Павло Штепа
батрак —
БАТРА́К, а́, ч., заст. Бідний селянин-наймит у поміщика або куркуля. Аж тут батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови у 20 томах
батрак —
НА́ЙМИТ (той, хто працював у наймах), НА́ЙМАНЕЦЬ рідко, НАЄ́МНИК зах.; РОБІТНИ́К (той, хто працював за наймом у приватного власника, підприємця); БАТРА́К (у сільському господарстві). Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь (І.
Словник синонімів української мови
батрак —
БАТРА́К, а́, ч. Бідний селянин-наймит у поміщика або куркуля. Аж тут батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Кв.-Осн., II, 1956, 157); В поезію прийшов батрак, сільський робітник (Еллан, II, 1958, 78).
Словник української мови в 11 томах