батрак
БАТРА́К, а́, ч. Бідний селянин-наймит у поміщика або куркуля.
Аж тут батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Кв.-Осн., II, 1956, 157);
В поезію прийшов батрак, сільський робітник (Еллан, II, 1958, 78).
Словник української мови (СУМ-11)