Словник жарґонної лексики української мови

блатократ

(-а) ч.; мол. Представник привілейованої верхівки суспільства, яка живе за законами протекціонізму. Ось у них робота... і зарплата також... Але туди влаштуватись... такі зв'язки треба мати... Навіть вашим, на всі хроновектори відомим блатократам, не снилось (К. Гай, Звичайна буденна фантастична історія).

Короткий словник жарґонної лексики української мови