блатняк
(-у) ч.; мол., муз. Пісенний репертуар, який користується успіхом у злочинному середовищі. <...> в самій Україні панує низьковартісна кримінальна російська "попса" і "блатняк", а також західний "непотріб" — жуйка для всіх на кшталт Майкла Джека (Смолоскипи, 1997, № 2).
Короткий словник жарґонної лексики української мови