1. Словник жарґонної лексики української мови

блатняк

(-у) ч.; мол., муз. Пісенний репертуар, який користується успіхом у злочинному середовищі. <...> в самій Україні панує низьковартісна кримінальна російська "попса" і "блатняк", а також західний "непотріб" — жуйка для всіх на кшталт Майкла Джека (Смолоскипи, 1997, № 2).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блатняк — У, ч. 1. Ресторанна музика — шансон, — яку слухають і замовляють блатні. Фу, не хочу я цей блатняк слухати. Вимикай «Шансон». 2. збірн. Особи, приналежні до злочинного світу. Словник сучасного українського сленгу