бонза
(-и) ч.; крим., жрм; ірон.; заст. Представник номенклатури КПРС. <...> оце кілька днів тому побувала в одного обкомівського бонзи, то — віриш? Після того, що там побачила, моя оселя порівняно з його здається конурою <...> (В. Врублевський, Замах на генсека); Комуністичні бонзи, як-то М. Бухарін, розчищали собі місце академіків знищенням старих наукових кадрів, що сповідували принцип — "Платон мені друг, та істина дорожча" (Книжник, 2001, № 13). БСРЖ, 71; ЯБМ, 1, 112.
Короткий словник жарґонної лексики української мови