бонза
БО́НЗА, и, ч. Буддійський священик або чернець в Японії і Китаї.
А маги, бонзи і жерці (Неначе наші панотці) В храмах, в пагодах годувались (Шевч., II, 1953, 351);
*У порівн. Сів непорушна, як бонза, і нічичирк (Письмен, зблизька, 1958, 46).
Словник української мови (СУМ-11)